Буферний розчин рН=10,01 (500мл)

Буферними розчинами називають розчини, що містять водневі іони у певній концентрації. Кислотно-основна пара забезпечує стійкість Ph при додаванні невеликих доз вільних сильних кислот або лугів. Водневий показник буферних розчинів не змінюється при їх розведенні чи концентрації. Дані особливості цих розчинів визначаються тим, що кислотно-основна пара стає донором (наприклад, при розведенні) або акцептором при концентрації водневих іонів.

Природними буферними розчинами є кров, сеча, міжтканинна та інші рідини, що виробляються живими організмами. Штучні буферні розчини (амонійний, ацетатно-аміачний, боратний, фосфатний, форміатний, фталатний, цитратний та інші) найчастіше виготовляють, розчиняючи взяті у певних пропорціях слабку кислоту та її утворену лужним металом сіль. Розчинником зазвичай є вода. Також ці розчини можна виробляти, частково нейтралізуючи сильною лугом слабку кислоту, або слабку основу - сильною кислотою; розчиняючи суміші солей деяких багатоосновних кислот.

Штучно створені буферні розчини широко застосовуються під час проведення різноманітних досліджень. Наприклад, дослідження кінетики ферментних реакцій та визначення ферментної активності можливе лише за постійного рівня рН. Крім того, буферні суміші використовуються як стандарти при визначенні водневого показника різних розчинів і біологічних рідин.

У нас ви знайдете як буферні розчини – робочі зразки рН 2-го та 3-го розрядів (зі значенням рН при 25 °С), так і буферні розчини з постійним рівнем рН.

Буферні розчини - робочі зразки рН 2-го та 3-го розрядів (зі значенням рН при 25°С)

1,48; 1,65; 3,49; 3,56; 4,01; 4,54; 4,71; 6,86; 7,41; 7,43; 9,18; 10,00; 12,43